
Перед вирощуванням ліщини потрібно знати, що для надійного перехресного запилення і отримання врожаю (а з сортового куща можна зібрати 3-4 кг горіхів) на ділянці повинно рости поруч кілька ліщинових кушів.
Ліщина відносно тіньовитривала, але при сильному затіненні погано плодоносить. Вона не переносить, як надлишку, так і нестачі вологи. У лісах ліщина прекрасно росте на узліссях, вирубках. Вона вступає у плодоношення на 5-10 рік. В природі живе 100-150 років.
Ядра горіхів багаті жирними оліями» (58-71 %), які знижують ризик серцево-судинних захворювань, і цінними білками (14-18 %). Також містять вітаміни групи В і Е, вуглеводи, солі заліза, які позбавляють від анемії, корисний для серця калій і кальцій, що зміцнює кісткові тканини. Кущі ліщини є хорошим раннім джерелом пилку для бджіл. Горіхи досить калорійні (калорій в них більше, ніж в жирній свинині, хлібі і шоколаді), але при цьому містять в собі порівняно мало вуглеводів.
Вибираємо місце для посадки
Садити ліщину потрібно на захищеному від вітру, сонячному місці, де досить глибокий шар родючого ґрунту, багатий перегноєм і помірно вологим суглинком або супіском. До речі, листовий опад ліщини багатий солями кальцію, підвищує родючість ґрунту.
Для рослини не підходять кислі ґрунти, піщані і кам’янисті, заболочені й надмірно зволожені із-за близького (ближче 3 метрів) залягання ґрунтових вод.
Відстань між кущами ліщини має становити не менше три метри.
Посадка ліщини та догляд
Ліщину садять навесні або восени. Глибина і діаметр посадковим ям повинні становити 50 сантиметрів. Додавання в них ґрунту із-під старих кущів ліщини полегшує вкорінення саджанців. Коренева грань (шийка) повинна бути вище на 3-4 см від рівня землі. Рясно зволожені пристовбурні кола мульчують органікою. Підв’язувати кущі до опор немає потреби.
У суху погоду ліщину поливають — посуху вона переносить погано. У середині і кінці квітня навколо кущів розкидають гранули сухого універсального добрива.
Ліщині буде добре, якщо щовесни рясно мульчувати пристовбурні кола перегноєм з подрібненою корою, для утримання в ґрунті вологи і придушення розвитку бур’янів. Які, в іншому випадку, будуть конкурувати з ліщиною в боротьбі за поживні речовини.
Обрізка і формування кущів ліщини
Якщо саджанець ліщини має міцний і прямий головний вертикальний пагін, то після посадки його вкорочують до 1,2 метри від землі, для стимулювання росту бічних пагонів. Надалі обрізка буває спрямована на формування 4-5 основних гілок, що відходять від короткого (заввишки 50-60 см) штамба. Щороку, пізньої восени або наприкінці зими, видаляють середні пагони, щоб центр залишався відкритим, а бічні гілки вкорочують навпіл, зрізуючи їх над брунькою, яка дивиться назовні. Прикореневу поросль і пагони, що відростають на штамбі, видаляють.
Проводячи вирощування ліщини на дачі або присадибній ділянці, можна також формувати її у вигляді багатостовбурного (із 6-10 стовбурами) куща. У цьому випадку обрізка зводиться до видалення хворих або пошкоджених пагонів і непотрібної кореневої порослі.
Після 20 років ліщина потребує омолоджувальної обрізки: кожен рік вирізають старі стовбури, які повинні замінити сильні молоді пагони.
Хвороби і шкідники ліщини
Ліщина може страждати від антракнозу, що викликає появу темних плям на листових пластинках, сухої гнилі на плодах, й іншого грибкового захворювання — сірої гнилі.
Горіховий довгоносик (жук довжиною близько 7 мм, з головою і витягнутим хоботком) проробляє дірку в горіхах, відкладаючи в них яйця. З них потім з’являються білі з темною головою безногі личинки, які харчуються ядрами, так що залишаються одні порожні оболонки.
Обробляти кущі ліщини можна будь-якими засобами, придбаними у садовому магазині, від горіхових паразитів і хвороб.
Збір врожаю ліщини
Горіхи можна збирати злегка зеленими і свіжими. Однак, якщо планується довготривале зберігання, то потрібно почекати, поки шкаралупа не стане твердою і коричневою.
Зазвичай, достигнув, вони самі випадають із захисних пелюсток.
Зберігання горіхів
Горіхи можна зберігати протягом півроку в прохолодному сухому місці. Потрібно тільки звільнити їх від пелюсток і просушити при кімнатній температурі, розклавши рівним шаром на плоскому піддоні та регулярно перемішуючи.
В Україні ліщину велику можна вирощувати тільки на півдні, а для центральних областей більше підходять гібридні сорти, від схрещування різних видів, такі як: Академік Яблоков, Катерина, Ісаєвський, Маша, Пам’ять Хом’якова, Первісток, Смолін тощо. Втім, і вони розрізняються по морозостійкості.
Обов’язково варто спробувати виростити ліщину на дачній ділянці!
Схожі записи за темою:
Оцінити будь ласка статтю:
Найкраще місце для вирощування ліщини – це природній ліс.
Сама добре росте, що її вирощувати….