Посадка моркви восени під зиму



Озима посадка моркви восени.

Досвідчені городники знають, що озима посадка деяких культур дозволяє отримати стиглі овочі на три-чотири тижні раніше звичайного терміну дозрівання. До того ж, пізньої осені у городника набагато більше вільного часу для проведення посівних робіт, ніж в гарячу весняну пору, тому багато людей з успіхом використовують саме такий посів овочів.

Як провести посадку моркви восени під зиму на присадибній ділянці розглянемо далі.

Отже, до однієї з культур, яку з успіхом можна садити під зиму, відноситься соковита помаранчева красуня – морква. Рослина досить стійка до низьких температур, і при дотриманні певних правил агротехніки, її цілком можливо виростити до червня-липня. Не варто побоюватися весняних заморозків – молоді пагони моркви з’являються при прогріванні ґрунту до 3 – 4°С з позначкою плюс, і прекрасно переносять зниження температури до – 4°С.

Вибір місця під грядки моркви

1. Ділянку під осінню посадку моркви під зиму вибирають в захищеному від вітрів місці, без затінення, з хорошим прогріванням під сонцем.

2. Кращими попередниками моркви вважаються: картопля (ранні сорти), капуста (всі види), гарбузові (огірки, кабачки, гарбузи), цибуля.

3. Грядка обов’язково повинна розташовуватися на рівному місці, так як на схилах можливе вимивання насіння із землі осінніми дощами або весняними талими водами.

4. Реакція ґрунту під моркву має бути слабо-кислою.

5. Ґрунт потрібний пухкий, легкий, родючий, заправлений великою кількістю органічних добрив (найкраще підходять суглинки, супіщані, піщані або заплавні ґрунти).

Підготовка грядок під осінню посадку моркви

На початку осені (вересень – початок жовтня) ґрунт перекопують на глибину штик лопати, видаляють рослинні залишки і видимі личинки шкідників, вносять зрілий садовий компост або перегній з розрахунку до трьох відер на кожний квадратний метр (в залежності від родючості ґрунту і від того, чи вносилася органіка під попередню культуру) і мінеральні добрива, зокрема – суперфосфат та калійну сіль (дозування стандартні, відповідно до інструкції на упаковці).

При відсутності органічних добрив, доцільно в кінці літа засіяти ділянку під моркву сидератними рослинами, наприклад гірчицею, яку через місяць-півтора закладають в ґрунт. Гірчиця збагачує землю цінним гумусом, усіма потрібними поживними речовинами і чудово структурує ґрунт.

При підвищеній кислотності землі на ділянці необхідно внести вапно, доломітове борошно або рослинну золу з подальшим перекопуванням.

Якщо ґрунт глинястий, важкий, то для розпушення і поліпшення структури рекомендується внести перепрілу деревну стружку (тирсу) або солому (свіжі матеріали для внесення не годяться, оскільки їх розкладання проходить тривалий термін і відбувається уповільнення розвитку коренеплодів). Поліпшити повітропроникність можна за допомогою річкового піску, який насипають на грядки з розрахунку один-два відра на кожний квадратний метр.

Підготовлену таким способом грядку боронують, роблячи борозни для посіву глибиною близько 5 см, після чого чекають заморозків. Якщо починаються рясні дощі, то грядки вкривають поліетиленом, щоб земля не розмилася водою.

Вибір посадкового матеріалу

Щоб насіння добре перезимувало в ґрунті, а навесні активно рушило в зростання, слід вибирати найбільш холодостійкі сорти моркви. Добре переносять зимівлю наступні сорти: Нантська-4, Незрівнянна, Вітамінна-6, Шантане-2461 тощо.

Посів моркви

Зазвичай посів моркви під зиму здійснюють в середині – кінці листопада. Насіння не потребує дезінфекції, єдина умова – воно має бути сухим.

Посадка насіння здійснюється в мерзлу землю (витрати садівничого матеріалу мають бути на 25% більшими, ніж при весняній посадці, з урахуванням вимерзання), після чого борозни засипаються сухою сумішшю родючої землі, торфу й перегною (мішки з ґрунтовою сумішшю для засипки слід зберігати в теплому місці, наприклад, в опалюваному приміщенні).

Для економії посадкових місць (при невеликій ділянці, відведеній на дачі під город), одночасно з морквою в ті ж борозни сіють ранній редис або салат, які дають сходи на місяць раніше. Їх молоді пагони позначать ряди з морквою. Витрачають їх в їжу по мірі кулінарної необхідності, після чого морква залишається повноправною господинею на грядці.

Догляд за насадженнями

Після першого снігопаду, сніг згрібають на грядки, а зверху мульчують ялиновим (сосновим) лапником для утеплення посадок і кращого снігозатримання на зиму.

Після танення снігу навесні, грядку злегка розпушують для збереження цінної вологи на тривалий час.

Після сходження снігу велику мульчу прибирають, а посадки накривають нетканим матеріалом, аж до моменту появи перших паростків. Морква зазвичай сходить пізно.

Через два тижні, після появи масових сходів, бажано провести заходи по боротьбі з шкідниками культури, зокрема, з морквяною мухою. Для цього посадки обприскують інсектицидними складами з використанням готових хімічних засобів або рослинних настоїв (відварів).

Ось такі нехитрі рекомендації із посадки і вирощування озимої моркви.





Схожі записи:



Залишити коментар: