Технологія вирощування соняшнику, що дозволяє отримати високий врожай



Вирощування соняшнику відповіжно до технології

Вирощуванням соняшників в Україні займаються мабуть не перше століття, це вже як візитна карта українця-землероба. За цей час поступово склалася певна технологія вирощування соняшнику, яка дозволяє отримувати високі врожаї в більш ранні терміни при одночасному зниженні фінансових і трудових витрат. З урахуванням використання нових гібридів і сортів, які мають вдосконалені характеристики, аграріям вдається домагатися відмінних результатів у цій важливій галузі сільського господарства.

Застосовувана в даний час технологія обробки соняшнику ґрунтується на наступних принципах:

  • ретельний підбір якісного посівного матеріалу врожайних сортів, стійких до посухи і хвороб;
  • дотримання сівозміни при посадці соняшників;
  • належна обробка і підготовка ґрунту перед посівом;
  • внесення відповідних добрив у потрібній кількості;
  • дотримання строків посіву насіння соняшнику;
  • догляд за рослинами протягом сезону;
  • своєчасне збирання врожаю за допомогою спеціальної аграрної техніки.

Знаючи, як виростити соняшник у відповідності до всіх правил, можна отримувати хороший дохід від цієї галузі, адже для посіву потрібно від п’яти до десяти кілограм насіння на один гектар, а врожайність з одного гектара може досягати 25-30 центнерів. Причому із зібраного насіння отримують не тільки рослинне масло, але і шрот, лузгу, макуху, які можуть стати відчутним додатковим джерелом доходу.

Місце соняшнику в сівозміні та обробка ґрунту після попередників

Вирощування соняшнику буде вдалим в тому випадку, якщо дотримуватися сівозміни, правильно чергуючи культури на полі. На одне і те ж місце соняшник можна висівати не раніше, ніж через шість років, інакше в землі будуть накопичуватися збудники хвороб, які можуть справити вкрай негативний вплив на врожай.

Для соняшника найбільш бажаними попередниками є ярі і озимі зернові, а також кукурудза. Оскільки багаторічні трави, люцерна та цукрові буряки глибоко виснажують ґрунт, то після них соняшник садити категорично не рекомендується. Квасоля, соя, горох і ріпак — теж невідповідні попередники, оскільки у цих культур є спільні з соняшником захворювання. А ось після соняшнику поле краще на якийсь час залишати під паром.

Обробка ґрунту після того, як були прибрані зернові, полягає в лущенні стерні на глибину близько десяти сантиметрів. Рослинні залишки на полі не спалюють, бо при цьому спалюється велика кількість азоту, так необхідного соняшнику. Завдяки лущінню стерні післяжнивні рештки подрібнюються і закладаються в ґрунт, від чого його родючість підвищується, а ймовірність проростання бур’янів значно знижується, шкідники і збудники хвороб знищуються, земля краще вбирає атмосферні опади і висихає менше.

Підготовка ґрунту для посіву соняшнику

Для нормального забезпечення соняшнику вологою і поживними речовинами необхідний добре проникний, вологоємний ґрунт з глибоким орним шаром і відсутністю ущільнень. Таким вимогам відповідають піщані суглинки, чорноземи і лісові ґрунти. Можливо успішне вирощування соняшнику і на легких ґрунтах за умови високого вмісту гумусу. Мулисті і важкі глинясті ґрунти категорично не підходять для цих цілей, також як і дуже кислі або засолені.

Етапи підготовки ґрунту до посіву:

  • для накопичення оптимальної кількості води, мобілізації поживних речовин і кращої аерації ґрунту в осінній час проводять глибоку оранку поля (після зернових – на 25 сантиметрів, при сильній засміченості землі азотом – на 30 сантиметрів) з одночасним внесенням комплексних добрив;
  • при необхідності знищення бур’янів і вирівнювання поверхні землі може проводитися осіння культивація до десяти сантиметрів в глибину;
  • ранньою весною здійснюється боронування, завдяки якому бур’яни знищуються на ранній стадії розвитку, та заодно зберігається ґрунтова волога;
  • за два тижні до посіву соняшнику проводять культивацію з метою створення посівного ложа і збереження в ґрунті запасів азоту, глибина культивації має відповідати глибині загортання соняшникового насіння.

Добрива, необхідні соняшнику

Підвищенню врожайності і прискоренню розвитку соняшників сприятимуть мінеральні та органічні добрива, внесені в достатній кількості. Протягом усього вегетаційного періоду соняшник потребує фосфорних, азотних, калійних добрив, а також таких мікроелементів, як бор, цинк і марганець.

Органічні добрива бажано вносити при вирощуванні рослин-попередників, оскільки органічний азот мінералізується дуже повільно. Можна внести перепрілий гній і під соняшник перед осінньою оранкою. Також під осінню оранку ґрунту вносяться мінеральні добрива, які завдяки глибокому заляганні приносять більше користі. Розкидання азоту рекомендується проводити перед лущенням стерні, і додатково внести азотні добрива навесні під час передпосівної культивації.

У тому випадку, якщо восени внести мінеральні комплексні добрива не вийшло, їх можна внести одночасно з культивацією чи посівом соняшнику стрічковим методом. Внесення добрив навесні розкиданням по поверхні ґрунту буде неефективним (особливо це стосується фосфору).

Посів насіння соняшнику і подальший догляд

Щоб запобігти появі шкідників і розповсюдження хвороб, соняшникове насіння перед посівом обробляють фунгіцидами. Можна додатково до фунгіцидів додати мікродобрива та стимулятори росту, тоді вирощування соняшнику буде проходити швидше.

Сучасні високо-олійні сорти висівають, коли ґрунт прогрівається до +12 градусів, на глибину від п’яти сантиметрів. При більш ранньому посіві насіння можуть просто запліснявіти і втратити схожість. Але й занадто затягувати строки посіву теж не слід, тому що насіння довго набухають.

Сіють соняшникове насіння з широкими міжряддями до 80 сантиметрів, дотримуючись норму висівання і глибину загортання. Можливі також варіанти посіву за схемою 60х30 сантиметрів (пунктирна посадка) або 60х60 сантиметрів (квадратно-гніздова посадка). У кожного способу є свої плюси і мінуси, головне – створити оптимальну площу живлення для соняшнику.

Надалі технологія вирощування соняшнику передбачає післясходове боронування з внесенням гербіцидів для захисту слабеньких сходів від бур’янистих трав. У початковий період вегетації соняшнику важливо проводити міжрядні обробки, а перед цвітінням вивезти на поле пасіку з бджолами для підвищення врожайності соняшників. Протягом усього вегетаційного періоду необхідно стежити, чи не з’явилися на соняшнику шкідники і симптоми хвороб, та своєчасно проводити обробку інсектицидами.

Прибирання проводять після того, як більшість кошиків соняшнику придбають бурий колір, а вологість насіння буде від 12% до 20%.





Схожі записи:



Залишити коментар: