Лавр благородний в домашніх умовах

Лавр благородний, пряність «номер один», яку почали вирощувати в Центральній Європі, як кімнатну рослину з середини XVI століття. Крону цієї витривалої, багаторічної, вічнозеленої рослини можна формувати самим химерним чином.

Опис

Лавр благородний (Laurus nobilis) відноситься до сімейства Лаврових. Його батьківщина – Середземномор’я. Лаврові дерева ростуть і в Західному Закавказзі. Невимогливий до ґрунту лавр зустрічається в лісах, на прибережній смузі і в горах (на висоті до 300 метрів). З часів стародавньої Греції лавром нагороджували переможців, героїв і поетів, а гілки лавра стали символом слави.

В природі лаврові дерева виростають заввишки до 12 метрів. Зустрічаються окремі велетні висотою близько 18 метрів. Погодні умови не завжди виявляються сприятливими, тому лавр зростає і у кущовій формі.

Прикрашають рослину: шкірясті, темно-зелені, глянсуваті листочки, довгасто-ланцетні, по краях злегка хвилясті. Їх особливістю є характерний пряний запах. Концентрація ефірних масел максимальна в листопаді – грудні. Навесні з’являються молоді листочки. Трапляється, що в цей же час опадає до третини старих листків. Це нормальне явище. З квітня по травень лавр благородний цвіте. Світлі квітки розташовані в пазухах листя.

Формування крони

Лавр благородний довгий час вважався атрибутом добробуту в давнину. Рідко де траплявся будинок у людей з достатком, який не був би прикрашений красиво сформованими лавровими деревами. В наш час лавр благородний частіше продається як несформований молоденький кущик, природна форма якого часто далека від досконалості. Чи не тому ця рослина частіше сприймається – не як прикраса будинку, а як джерело пряного листя? Розплідників, які розводять лавр і продають готові сформовані деревця, мало.

Квітникарі-аматори мають можливість самі виростити не непривабливі кущі, а гарні деревця лавра. Це рослина безболісно переносить обрізку, його крону потрібно регулярно формувати. Ось одна з методик, що дозволяє отримати декоративне деревце на невисокому штамбі. Для цього беруть укорінений живець або підрослий сіянець. Їх прищипують на висоті 12 – 15 сантиметрів. Очікують ріст бокових пагонів. Коли вони з’являться, залишають 4 – 6 таких пагонів. Дають їм підрости до 12 – 15 сантиметрів, після чого прищипують верхівку. Схема повторюється багаторазово. Це дозволяє створити об’ємну крону. Коригуюча обрізка може проводитися в будь-який час року. Багато квітникарів вважають березень кращим місяцем для формування лавра.

Лавр благородний.

Формування крони (при щорічній обрізці) можна проводити не тільки навесні. Найбільш доцільним для цього часом є середина серпня, тобто час повільного закінчення росту. При такій осінній обрізці, залишенні на деревах оченята будуть мати час добре розвинутися, до настання справжньої зими. Тому наступною весною, з початком зростання, вони відразу дадуть сильні пагони. При весняній підрізці доводиться видаляти самі сильні, добре розвинені кінцеві оченята, а тому приріст буває набагато слабшим, що і змушує віддати перевагу осінній обрізці.

Утримання

Лавр благородний потребує світлого або злегка притіненого місця розташування. Влітку його краще тримати на свіжому повітрі в саду або на балконі. Восени лавр переносять у світле і прохолодне місце (не вище +10°С) і там залишають на всю зиму. Стан вимушеного спокою дозволяє уникнути небажаного зростання ослаблених пагонів. Лавр – холодостійка рослина, тому деревця можна виставляти на повітря вже у квітні (з урахуванням погодних умов).

Полив

Догляд за лавром благородним нескладний. Велике значення має полив. Влітку – рясний, але без застою води. Взимку – помірний. Сухість повітря і ґрунту може стати причиною ряду проблем. Влітку, особливо в суху погоду, поливати потрібно щодня. Також корисно обприскувати рослину. Сухе повітря сприяє появі таких шкідників, як павутинний кліщ і щитівка. Весною дорослі рослини нерідко втрачають частину старих листків, що є нормою. Проте, одночасне осипання занадто великої кількості листя свідчить про не благополучний стан лавра.

Розмноження лавра благородного

Лавр розмножують різними способами. При насіннєвому розмноженні посів проводять з листопада по березень, так як насіння швидко втрачає схожість. Деякі фахівці вважають, що їх варто використовувати протягом перших 5 місяців, інакше насіння висихає. Для швидкого проростання оболонку злегка ушкоджують. Деякі квітникарі сміливо порушують її цілісність. При посадці насіння заглиблюють на 1,5 – 2 сантиметри. При кімнатній і помірній температурі сходи з’являються через 40 – 60 днів. Іноді доводиться чекати довше. Краще обійтися без пікіровок, посадивши кожну насінину в окремий квітковий горщик.

При живцюванні (краще навесні або влітку) беруть пагони з 2-3 міжвузловинами. Їх висаджують у вологий пісок, або суміш піску і торфу, потім накривають скляною банкою. Важливо, щоб живці укорінювались при рівномірній вологості повітря.

Молоді рослини потрібно пересаджувати кожного року, дорослі раз на три – чотири роки, в окремий квітковий горщик.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: