Мухомор червоний: лікувальні властивості і протипоказання



Лікування червоним мухомором за рецептами народної медицини.

Отрути рослинного і тваринного походження здавна використовували в медицині для виготовлення лікарських препаратів. Взяти, приміром, Мухомор червоний (латинська назва – Amanita muscaria). Про отруйні властивості цього гриба існує безліч легенд і переказів, але багатьом гурманам за смаком страви з мухоморів, і це не жарт. Якщо знати всі тонкощі приготування, з мухоморів можна приготувати цілком їстівні і абсолютно безпечні страви. Весь секрет у тому, що мускарин – отруйний алкалоїд мухомора, міститься тільки в капелюшку, а точніше – у покривні шкірці. Втім, експериментувати з поїданням мухоморів не варто, а от познайомитися з його лікувальними властивостями буде не зайвим.

Лікувальне використання мухоморів

Використання Мухомора червоного в офіційній медицині досить обмежене, перш за все, через труднощі очищення від отруйних алкалоїдів. Наприклад, з мухомора виділено білковий токсин, який розчиняє еритроцити крові. Кип’ятіння протягом 40 хвилин руйнує отруту, але при цьому знижується активність інших алкалоїдів. Найбільший інтерес для експериментів представляє специфічний барвник, який має високу протипухлинну активність.

На відміну від наукової медицини, народні цілителі досить охоче використовують мухомор у своїй практиці, здебільшого в якості зовнішніх засобів, і лише одиниці наважуються рекомендувати препарати з отруйного гриба для внутрішнього вживання. Зовнішньо препарати мухомора призначають для розтирань при суглобових і ревматичних болях, остеохондрозах тощо. Прийом настоянки мухомора практикується при лікуванні різних пухлин внутрішніх органів, захворювань нервової системи і в ряді інших випадків.

Найбільш охоче використовують лікувальні властивості мухомора гомеопати, готуючи препарат “Агарикус мускариус”. Для виготовлення настойки використовується корінь і капелюшок, попередньо очищені від отруйної шкірки. Гомеопатичний засіб призначають у разі психосоматичних розладів, неврологічних та психічних захворювань (епілепсія, м’язові судоми, спазми кишечника і сечового міхура, нервове перезбудження), а також для лікування шкірних висипань, пов’язаних із захворюваннями внутрішніх органів.

Приготування препаратів з мухомора

Настоянка. Для приготування препарату використовуються свіжі капелюшки (3-4 штуки), які необхідно подрібнити і залити горілкою в скляному посуді, з таким розрахунком, щоб рідина покрила шар мухоморів на 2 сантиметри вище. Настоювати потрібно два тижні в холодильнику. По закінченні настоювання рідину проціджують. Використовується настоянка в якості знеболюючого засобу (для втирань) при радикуліті, ревматизмі, суглобових болях.

Екстракт. Для приготування екстракту використовується, як свіжий мухомор (2 кг капелюшків), так і порошок (15 грамів), кількість зазначено в розрахунку на півлітра спирту 45% міцності. Настоювати в холодильнику 14 днів. Спиртовий екстракт призначається для лікування онкологічних проблем різної локалізації (пухлин молочних залоз, онкологія шлунково-кишкового тракту тощо). Лікування проводиться курсами по 3-4 місяці під контролем лікаря. Дозування препарату: одна-п’ять крапель на 200 мл води. При лікуванні онкологічних проблем народні цілителі рекомендують проводити лікування курсами по 12 днів, з тижневими перервами між ними, а приймати настоянку в дозах від 1 до 12 крапель (залежно від характеру захворювання) в молоці або грибному соку (з гливи або білих грибів).

З арсеналу народної медицини

Народними цілителями накопичений багатий досвід застосування лікувальних властивостей мухомора, але на жаль, наукова медицина не поспішає взяти цей цінний лікарський засіб на озброєння.

Часті судоми. М’язові судоми часто виникають через розлади нервової системи, і в цьому випадку нетривалий прийом настоянки мухомора часто дає швидкий терапевтичний ефект. Приймати настоянку рекомендується двічі в день на порожній шлунок (вранці та ввечері), по 5 крапель препарату в 100 мл води.

Хворобливі менструації. Настоянка мухомора в дозах, вказаних вище, допомагає вирішити проблему хворобливих менструацій. Приймати препарат необхідно щодня вранці, аж до появи позитивного результату. У подальшому кратність прийому препарату скорочують до одного разу на тиждень. З метою профілактики далі рекомендується одноразовий прийом препарату кожен місяць.

Мастопатія. Для лікування мастопатії на Західній Україні популярна настоянка мухомора на коньяку. Технологія приготування цього лікувального препарату практично нічим не відрізняється від відомої методики отримання настоянки: мухомори ріжуть, кладуть в скляну тару і заливають коньяком. Настоюють протягом 14 днів, періодично струшуючи вміст. Приймати потрібно “коньячну настоянку” тричі на день по одній десертній ложці за півгодини до їжі.

Ревмокардія і ревматизм. Цей рецепт родом з Росії і для його реалізації потрібна піч (в крайньому випадку, можна використовувати духову шафу). Свіжі мухомори щільно укладаються в глиняний посуд, який накривається кришкою і обмазується тістом. Посудина поміщається в протоплену піч на лист азбесту, щоб виключити підгорання сировини. Через три години все виймають, відкривають і проціджують через два шари марлі, далі розбавляють спиртом у співвідношенні 1:1. Суміш переливають в пляшку із темного скла і настоюють протягом двох тижнів. Препарат використовується для втирання.

“Патока”. Методика приготування засобу нагадує попередній рецепт, з тією лише різницею, що мухомори укладаються пошарово з пересипанням сіллю. Далі посудина поміщається в духовку (температура в межах 100 – 180 °C) на чотири години. Отриману суміш із спиртом не змішують, а переливають в склянку з темним склом і зберігають у холодильнику. “Патока” не втрачає лікувальних властивостей протягом тривалого часу. За запевненням народних цілителів, ця рідина має знеболюючу дію при лікуванні ревматизму, суглобових і м’язових болів, розбиває “холодні пухлини”.

Протипоказання і заходи безпеки

Смертельною дозою вважається кількість мускарину, що міститься в 4-5 капелюшках гриба. Симптоми отруєння відрізняються в залежності від ступеня тяжкості. У легких випадках виникає нервове перезбудження, на зразок ейфорії, зорові і слухові галюцинації. Отруєння середнього ступеня тяжкості проявляється у вигляді запаморочення, сплутаність свідомості, порушень зорового, мовленого та слухового центрів, гострих шлункових болів, нудоти (нерідко блювання). При тяжкому отруєнні можлива втрата свідомості, м’язові судоми, марення, задуха. Смерть настає від паралічу дихального центру.

Через високу небезпеку отримати важкі отруєння, самолікування препаратами мухомора в якості внутрішнього вживання неприпустиме!





Схожі записи:



1 коментар до запису “Мухомор червоний: лікувальні властивості і протипоказання”

  1. тоня сказав:

    Мухомор дійсно корисний, перевірено на собі

Залишити коментар: