Грунт для овочевих рослин

Для розміщення посівів овочевих рослин необхідно насамперед використовувати ґрунт з високою природною родючістю – заплави річок і озер, багаті поживними речовинами і водою. Не менш цінні для вирощування овочевих культур також низинні ділянки і осушені торфовища.

Родючість заплавних ґрунтів залежить від потужності і характеру наносного мулу в період щорічних паводків. Отримання високих врожаїв на заплаві можливо лише при виконанні агротехнічних заходів, розроблених з урахуванням конкретних умов певних ділянок. Найчастіше заплавні ґрунту багаті азотом і фосфором, але бідні калієм. Тому їх в першу чергу удобрюють калійними добривами.

При освоєнні заплавних ґрунтів дуже важливо проведення меліоративних заходів, що забезпечують швидке зниження рівня ґрунтових вод після паводку, з тим щоб можливо раніше приступити до польових робіт. У перші роки експлуатації заплавних земель іноді потрібно проводити додаткові заходи – кротовиння, глибоке розпушування орного шару, введення грядкового або гребеневого способу вирощування овочів.

У ряді випадків для забезпечення нормальної роботи механізмів необхідно провести вирівнювання поверхні ґрунту. Основна оранка заливних заплавних ділянок на глибину 27-30 сантиметрів проводиться навесні, коли зійде вода і земля досягне повної стиглості. На незаливних ділянках орють восени.

З овочевих рослин на заплавах добре ростуть і дають високі врожаї капуста, столові коренеплоди, огірки, помідори. Умови вирощування овочів на заплавних землях (стислі терміни проведення робіт з підготовки ґрунту, посіву і догляду) вимагають застосування комплексної механізації робіт.

З болотних ґрунтів найбільш належними для вирощування капусти, моркви, брукви, буряка є добре окультурені торфовища.

Ділянки зі-під пізно збираних овочевих і кормових рослин орють безпосередньо після збирання врожаю попередньої культури. Поорану на 27-30 сантиметрів землю залишають у шарах до весни для проморожування; при ранній сіянці овочевих рослин восени проводять дискування зябу. Прикочування важкими ковзанками перед посівом є обов’язковим заходом на торф’яних ґрунтах.

Високі врожаї забезпечуються внесенням калійних, фосфорних і мідієвмісних добрив. При звичайних відстанях між рослинами в рядах коренеплоди буряка і моркви виходять потворними і тріскаються. Тому на осушених торфовищах застосовуються загущені посіви.