Підготовка хризантем до зими

В регіонах з морозними зимами садівникам доводиться докладати деякі зусилля для збереження хризантем протягом холодної пори року. На їх сприятливу зимівлю впливає ряд чинників, до яких відносяться, як природні умови на садовій ділянці, так і якість догляду протягом вегетаційного періоду.

Підготовку хризантем до зими починають у кінці вересня. В цей час їх необхідно підживити фосфорне-калійними добривами, для підвищення морозостійкості квітів.

Краще зимують здорові екземпляри, тому рекомендується регулярно оглядати кущі на наявність захворювань і вчасно приймати необхідні заходи щодо захисту.

Різні види хризантем мають різну зимостійкість. З урахуванням цього показника, їх або залишають зимувати у відкритому ґрунті, або прибирають в прохолодне приміщення, наприклад, в льох. Незалежно від обраного місця зимівлі, восени кущі обрізують, залишаючи пеньки заввишки близько десяти сантиметрів. Робити це потрібно з настанням стійких холодів, орієнтуючись на кліматичні особливості конкретної місцевості.

Хризантеми, зимуючі у відкритому ґрунті, ретельно підгортають з усіх боків. Важливо, щоб навколо кущів не було ямок, в яких буде накопичуватися і застоюватися вода, викликаючи вимокання квітів. Подальші дії залежать від особливостей клімату тієї місцевості, де проводиться підготовка рослин до зими. Під снігом багато сортів хризантем успішно зимують без укриття. Але, якщо для регіону характерні сильні морози без снігу, особливо при чергуванні з частими відлигами, то рослини потребують додаткового захисту. Однак і укриття не завжди сприятливо позначається на зимівлі хризантем, оскільки в умовах теплих і вологих зим вони нерідко випрівають. Тому, готуючи квіти до зими, потрібно ретельно враховувати всі погодні чинники і біологічні особливості кожного сорту.

Якщо зима на у місцевості непередбачувана, то споруджувати укриття потрібно поступово. Спочатку з обох сторін від куща або навколо групи кущів ставиться в ряд цегла, на яку укладається широка дошка, лист заліза або шматок шиферу. Якщо накривний матеріал має невелику вагу, зверху його потрібно придавити каменем або цеглою, щоб не скинуло сильним вітром. Така конструкція забезпечує вентиляцію і запобігає потраплянню вологи до кущів, створюючи сприятливі умови для зимівлі хризантем в умовах відкритого ґрунту. При настанні стійких морозів рослини можна вкрити ялиновим гіллям, яке є добрим матеріалом, що утеплює. Якщо його немає, підійдуть зрізані гілки, засипані сухим листям. Можна також використовувати накривні синтетичні матеріали. Головне, щоб укриття не було занадто важким і щільним, інакше рослини в зимовий період можуть зіпріти й загинути. Якщо захисту від вологи немає, то ні в якому разі не можна застосовувати тирсу або торф, так як під цими матеріалами намокання і випрівання рослин неминуче. Але, з ретельним укриттям поспішати не варто, оскільки легкий мороз необхідний для загартування хризантем.

Якщо для регіону характерні дуже суворі зими, або потрібно зберегти особливо цінний сорт, то після незначних морозів хризантеми викопують з коренем і поміщають у відповідну за розмірами тару: відро, горщик, таз тощо. Потім викопані кущі відносять на веранду, в гараж, підвал або будь-яке інше прохолодне приміщення, яке не промерзає взимку. Періодично кущі необхідно оглядати, оскільки при такому способі зимівлі вони нерідко уражаються різними гнилями та іншими грибковими захворюваннями. При виявленні перших ознак хвороби, рекомендується обробити хризантеми розчином фунгіциду.

Якщо відповідного приміщення для зберігання хризантем немає, то можна викопати траншею шириною близько 70 сантиметрів і глибиною близько пів метра. В цю траншею поміщаються викопані корені з грудкою землі, а після перших морозів зверху укладається лист шиферу, заліза або будь-якого іншого відповідного матеріалу. Зверху насипається шар землі товщиною не менше 10 сантиметрів. Як і попередній спосіб, такий варіант є досить трудомістким, але це не єдиний його недолік. Нерідко в сховищах вже в кінці зими хризантеми прокидаються, утворюючи молоді пагони, які при відсутності світла витягуються і ростуть ослабленими. Те ж саме відбувається і при зимівлі в приміщеннях, але в цьому випадку процес можна контролювати, поміщаючи ємності з хризантемами в світле місце і починаючи їх поливати. У траншеях ж догляд на ранніх стадіях є скрутним.

Вивчаючи проблему зимівлі хризантем, можна зробити висновок, що результат є непередбачуваним. Тому деякі квітникарі частину рослин залишають зимувати у відкритому ґрунті, частину викопують, а частину вкривають. Таким чином виходить зберегти найбільш цінні кущі в якості посадкового матеріалу, з якого навесні можна відновити всю колекцію.

Наступна розповідь про вирощування клематисів.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: